Статті по темі
Зірковий вихованець місцевої дитячо-юнацької спортивної школи 27 червня поспілкувався з учнями навчального закладу, директором ДЮСШ Володимиром Прохватилом і своїм першим тренером Іваном Маньком.
Андрій поділився враженнями про свою участь у чемпіонаті світу з футболу U-20, де збірна України здобула омріяну перемогу, а наш земляк завоював титул «Кращий воротар». Футболіст привіз знамениту «Золоту рукавичку», тож усі охочі могли потримати в руках цінний трофей.
— Про те, що Андрій завітає до нас у гості, дізналися лише за кілька годин. На жаль, багато дітей уже роз’їхалися на канікули. Тих, кого вдалося зібрати, були надзвичайно щасливі зустрітися зі своїм кумиром, — розповів керівник дитячо-юнацької спортивної школи Володимир Прохватило. — Більшість із них грають у першості області у формі, яку футболіст подарував закладу під час минулого свого приїзду. Радіємо, що він не забуває, звідки починалася його дорога у великий спорт. Для нинішніх вихованців таке спілкування надзвичайно важливе.
Андрій Лунін уперше переступив поріг Красноградської ДЮСШ першого вересня 2005-го й провів тут п’ять років.
— Ми пригадували, як того дня він спіткнувся на порозі школи, — говорить колишній наставник тепер уже відомого голкіпера Іван Манько. — Так і вір у прикмети. У випадку з майбутнім чемпіоном це було на щастя.
Одне із запитань, що найбільше цікавило юних спортсменів у розмові з володарем «Золотої рукавички» U-20, як стати знаменитим?
Андрій Лунін певен, що у житті все можливо. Головне, наполегливо працювати й цілеспрямовано йти до своєї мети. У великому спорті діють жорсткі закони й залізна дисципліна. Тут не місце шкідливим звичкам і слабостям. Доводиться багато в чому собі відмовляти, дотримуватися суворого режиму дня та харчування. Спортсмен зазвичай приходить за годину до основного тренування й близько двох — самостійно тренується після його завершення. Відомо, що торік Андрій підписав контракт з іспанським клубом «Реал Мадрид». Тож багато часу йому доводилося приділяти вивченню іспанської мови. Раніше заняття відбувалися п’ять разів на тиждень, тепер — двічі. Футболіст вже досить вільно спілкується іноземною.
Наостанок разом із вихованцями ДЮСШ гість відвідав новозбудоване приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу. Воротар був вражений масштабами споруди й висловив бажання згодом тут потренуватися.
— Пишаюся Андрієм та його досягненнями. Приємно відчувати, що в цьому є часточка і моєї праці, — зазначив тренер ДЮСШ Іван Манько. — На свої перші змагання ще зовсім малим він поїхав після двох місяців навчання у спортивній школі. Всі хлопці у групі були старші на два роки, але вже тоді він проявив сильний характер. Одночасно моєму учневі й досі вдається залишатися скромним і щирим. Напевно, це також є одним із секретів його успіхів.
