Ці світлини загиблої риби у воді вранці, 17 вересня, у районі міської зони відпочинку зробила жителька міста Світлана Сирота. З ними відразу поспішила до редакції «Вістей Красноградщини».
— На річці купаюся впродовж року. Ще вчора й кілька днів раніше тут усе було гаразд. Водорості зникли, вода очистилася, здавалося, Берестова нарешті ожила, і знову така біда, — схвильовано розповідала жінка кореспондентці часопису. — Напевно, вночі стався викид нечистот. Інакше, як пояснити такі разючі зміни? Від води йде нестерпний сморід. Дивитися, як великі щуки припливають до берега, перевертаються догори черевом і здихають у тебе на очах нестерпно й боляче до сліз…
Прокоментувати ситуацію відразу запропонували директору Красноградського комунального підприємства «Водоканал» Миколі Дубині.
— Ніяких викидів у річку не було, — запевнив він телефоном журналістку видання. — Ремонт частини каналізаційного колектору крізь Берестову завершується. Тож потрапляння до водойми нечистот звідти теж виключається. Аналіз води у річці перед скидом стічних вод із біологічних ставків після здійснення очистки проводимо, згідно з приписом, щотижня на відстані 150-500 м до скиду у водойму та на тій самій відстані після. За нашими лабораторними показниками порушень не виявляли.
А втім, масова загибель риби відбувається у Берестовій не вперше. Що ж її спричинило цього разу?
За роз’ясненнями звернулися до Красноградської міжрайонної філії ДУ «Харківський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».
— Для нас річка Берестова — насамперед об’єкт відпочинку, тому аналіз води тут проводимо лише в період купального сезону, який тепер завершився, — зазначила в. о. завідувача філії Оксана Співак. — Востаннє проби води брали в серпні. Тоді аналіз засвідчив нестачу кисню та підвищений рівень лактозопозитивних кишкових паличок. Від кишкової палички риба не гине. Зараз можу лише припустити, що річкові мешканці задихнулися внаслідок кисневого голодування.
Цю думку поділяють і фахівці Красноградського районного управління Держпродспоживслужби.
—Різка зміна температури повітря, застійна вода, зарослі очеретом береги призвели до задухи риби, — вважає помічник лікаря-епідеміолога відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Інна Александрова. — У водоймі замулені джерела, природна очистка не відбувається. Ми щороку наполягаємо на проведенні механічного очищення річки, але віз і нині там. Якщо цього не зробити, подібні ситуації виникатимуть і надалі.
Та про свою біду сама риба не розкаже. Тож для уточнення цих припущень чи пошуку справжньої причини загибелі жителів водойми все-таки бажано провести аналізи. За словами Оксани Співак, замовити їх можуть фізичні та юридичні особи. Аналіз вмісту розчинного кисню коштує 125,27 грн, біологічного споживання кисню — 245,83 грн, лактозопозитивних кишкових паличок — 187,60 гривні. Дослідження для виявлення синтетичних поверхнево активних речовин обійдеться у 182,78 грн, нафтопродуктів — 445, 16 гривні. Тарифи встановлені Харківським лабораторним центром МОЗ України.
Тож до теми Берестової ми ще повернемося.