Статті по темі
Добрий, щирий, життєрадісний, щедрий… Так характеризують Анатолія Тимощука однокласники, одногрупники, педагоги. Для батьків він — наймолодший син, уважний і турботливий. Для двох донечок — найкращий у світі татусь. Для односельців — хоробрий воїн і справжній герой.
За неповні двадцять дев’ять років життя Анатолій устиг чимало. Ремонтував дороги та будував плани на майбутнє. А коли на українську землю прийшла війна, став на захист незалежності нашої держави. Другого листопада солдат Тимощук загинув на Луганщині, виконуючи бойове завдання.
У рідному селі Зоряне Красноградської громади з молодим захисником попрощались у середу, шістнадцятого листопада. Невимовний біль, туга і печаль огорнули людей. Навіть небо плакало дрібним дощиком. Від батьківської хати до сільського кладовища проліг останній путь героя.
Чин поховання провів настоятель Свято-Миколаївського храму с. Піщанка отець Василь.
Щемливі і проникливі слова пролунали з вуст заступника начальника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександра Іванченка, заступниці Красноградського міського голови Наталії Шаптали, старости Зорянського старостинського округу Олександра Кузьменка та керівника місцевого сільгосппідприємства Олександра Домнича.
Відтак салют побратимів біля могили сповістив, що тут навіки спочив мужній захисник України.
Світла пам’ять тобі, наш герою!
